- використання спрощених типових моделей елементiв системи;
- моделювання елементiв (включаючи експериментальнi дослiдження);
- перевiрка адекватностi моделей;
- аналiз структури ХТС;
- розрахунок системи (iз застосуванням спецiальних програм для разрахунку ХТС);
- дослiдити властивостi ХТС (чутливiсть, динамiку, надiйнiсть, керованiсть i т.д.);
- оцiнка ефективностi функцiювання дослiджуваної ХТС;
- оцiнка ступенi використання сировини i енергiї (розрахунок рiзноманiтних к.к.д. i технологiчних витратних коефiцiєнтiв);, надiйностi, приведених затрат, i таких економiчних показникiв, як собiвартiсть, приведений прибуток i т.д.;
- виявлення резервiв пiдвищення ефективностi даної системи i шляхiв розвитку системи i шляхiв їх реалiзацiї.
Шляхи реалiзацiї залежать вiд особливростей конкретної ХТС. Головним iз них є:
1. Оптимальне управлiння ХТС;
2. Iнтенсифiкацiя процесiв в елементах, якi мають “вузькi мiсця” виробництва. Методи iнтенсифiкацiї вибирають iз врахуванням конкретного елементу.
Интересная информация для рыбаков. Ловля карпа зимой. Ruboman.Ru