Рiвноважний тиск вуглекислого газу (тиск дисоцiацiї карбонату кальцiю) досягає 1 атм при 989оС i визначає константу рiвноваги процесу. Прискорити дисоцiацiю можна пiдвищуючи температуру та зменшуючи розмiри шматкiв вапняку та палива до оптимальних для розвитку поверхнi контакту фаз (газ – тверда речовина). Надмiрне подрiбнення вапняку та вугiлля пiдвищує гiдравлiчний опiр шихти i сприяє спiканню частинок. При пiдвищеннi температури вище 1200оС утворюються легкоплавкi силiкати та ферити кальцiю i частинки шихти спiкаються у великi агрегати, а це порушує нормальну роботу печi.
Вапняк випалюють в шахтних пересипних печах з повiтряним дуттям при температурi випалювання 1100-1200оС, використовуючи шматки вапняку розмiрами 40-120 мм та вугiлля 40-80 мм.
Вмiст дiоксиду вуглецю в пiчному газi не перевищує 40%. Чистий вуглекислий газ, який видiляється при дисоцiацiї вапняку, розбавляється газом, отриманим при спалюваннi вугiлля при повiтряному дуттi. Загальна кiлькiсть вуглекислого газу, яку отримують в печах разом з вапном.