Такий пiдхiд може бути використаним у випадку лiнiйних моделей всiх елементiв (рiвняння зв”язку завжди лiнiйнi). До цього вiдносяться: балансовi моделi; моделі, отриманi при домомозi повного факторного експерименту, та моделi, якi використовують поняття коефiцiєнту корисноi дiї.
Якщо ж деякi моделi нелiнiйнi, то їх можна лiнеаризувати, тобто, розкласти в ряд Тейлора та вiдкинути члени розкладу вище першого порядку. Такий метод вимагає багаторазової лiнеаризацiї, так як точка розкладу залежить вiд фази розрахунку ХТС.
2.Послiдовний метод розрахунку.
Метод грунтується на використаннi структури ХТС (топологiї ХТС) i моделей її елементiв у виглядi рiвнянь X = f(X).
Його суть заключена в послiдовному, елемент за елементом, розрахунку ХТС. Для цього необхiдно знати параметри всiх вхiдних потокiв в елементи. Для розiмкнутих ХТС цей метод не визиває труднощiв, якщо знайдена послiдовнiсть розрахунку елементiв ХТС. Але, сучаснi ХТС включають в себе велике число рециклiв по матерiальних та енергетичних потоках.