Природнi води прийнято умовно дiлити на три види, якi сильно вiдрiзняються по вмiсту домiшок.
АТМОСФЕРНА ВОДА – вода дощових та снiгових опадiв – характеризується порiвнянно невеликим вмiстом домiшок, в основному це розчиненi гази: кисень, вуглекислий газ, а також сiрководень, окисли азоту, кисневмiснi сполуки сiрки, органiчних речовин, якi забруднили атмосферу в промислових районах (наприклад, в дощовiй водi поблизу хiмiчних заводiв мiститься до 70 мг/лiтр сiрчаної кислоти). Атмосферна вода майже не мiстить розчинених солей, наприклад, кальцiю та магнiю.
ПОВЕРХНЕВI ВОДИ - рiчнi, озернi, морськi – вмiщують понад тих домiшок, якi мають в собi атмосфернi води, ще i домiшки солей магнiю, кальцiю, натрiю, калiю, а також сiрчанокислi та хлористi солi вiд дуже малих кiлькостей до повного насичення. В морськiй водi представлена майже вся таблиця Д.Мєнделєєва, включаючи дорогоцiннi та радiоактивнi елементи. Вода, яка мiстить менше 1 г солей на 1 кг води – прiсна вода, бiльше 1 г – солона вода.